Олешківська спеціальна загальноосвітня школа І-ІІІ ст.


 







Середа 21 Серпня 2019

Меню сайту

Категорії розділу

Форма входу 
Директор школи
Івашкова Алевтина Василівна
Адреса школи
Олешки, вул. Центральна, 13
Ел. адреса школи
Тел.: 0953217601 (директор) 8.00 - 17.00
           0554245369 (бухгалтерія) 8.00 -17.00

Блог

Головна » 2018 » Лютий » 26 » З досвіду роботи вчителя початкових класів Гуляєвої В.О.
12.19.30
З досвіду роботи вчителя початкових класів Гуляєвої В.О.

«Шляхи підвищення корекційної спрямованості та продуктивності уроків у розрізі вимог НУШ »

      З досвіду роботи вчителя початкових класів Гуляєвої В.О.

     В Україні, як і в усьому світі, набирає ваги так зване покоління Y, або “діти тисячоліття”, які народилися між 1990 і 2000 роками. Їх погляди, спосіб життя кардинально відрізняються від старших поколінь. Для них немає чіткого розмежування між роботою, навчанням і відпочинком. Робота не обов’язково має бути серйозною і нудною. Життя для них – це постійне творення, гармонія між зароблянням коштів, пізнанням нового, самовдосконаленням, грою та розвагою.

   На підході покоління Z. Сучасні діти значно відрізняються від попередніх поколінь. Вони не обов’язково будуть поділяти погляди старших. Яке життя оберуть сьогоднішні першокласники? Якою б не була відповідь, майбутнім поколінням українців маємо запропонувати школу, яка буде для них сучасною.Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя. Тож нове покоління стрімко зачиняє двері і залишає в минулому знайомий всім підхід до організації процесу навчання, коли діти повинні слухняно сидіти за партою та уважно дослухатися до вчителя. Сьогодення вимагає створення справжньої взаємодії між дітьми та наставником, творчого та гнучкого підходу до кожного навчального кроку, врахування індивідуальності та особливості кожної дитини, прояву уяви та можливості подивитися на звичайні речі по-новому.Представники покоління Z демонструють нам неймовірне розуміння своєї індивідуальності, відмінностей і унікальності кожного. Вони транслюють свої цінності та картинку майбутнього, в якому прагнуть жити, та заражають вірусом свободи все більшу кількість людей, навіть з інших поколінь. Тож настав час взаємодіяти, бо нам разом жити в цьому непередбачуваному світі!

З приходом до школи дитині відкривається спочатку лише зовнішній, формальний бік шкільного життя. І ,щоб учень увійшов в це нове для нього життя першими на допомогу повинні прийти педагоги та батьки,які тісно співпрацюватимуть між собою. Моя задача озброїти батьків необхідними знаннями збагатити та поширити ці знання.

Звертаю увагу батьків на те,що початок шкільного навчання не означає, що іграшки та ігри - це вчорашній день. Дитина має продовжувати бавитися зі своїми улюбленцями, будувати замки з піску. Саме поступове входження у нові заняття відсуне на другий план дитячу гру. Недопустимо засуджувати чи сміятися над тим, що першокласник не розлучається з іграшками. Нагадую,що дуже важливим є розуміння батьками того, що в такий непростий період улюблена лялечка чи ведмедик дуже допомагають дитині пережити нові події, осмислити враження, впоратися з емоціями. Помиляються батьки, коли думають, що допомагають дітям, пропонуючи готові відповіді, даючи переписати чи вирішуючи задачі. Нашою метою є зрозуміти, що саме заважає дитині самостійно вирішити завдання. Можливо, оточення, втома, перезбудження (треба заспокоїти дитину, почитати їй книгу, дати відпочити) або брак інформації (пошукати її разом), може, нерозуміння суті самого завдання. А для цього перш за все слід спокійно вислухати, обговорити, зрозуміти хід думок дитини, підвести до самостійного знаходження вірного рішення.

Допомагати дитині, підтримуючи емоційно (пригорнути, обійняти, погладити по голові), виражаючи впевненість, що з важкими завданнями вона впорається.

Дорослим необхідно помічати найменший успіх, підкреслювати навіть невелике досягнення, похвалити дитину, порадіти з нею і за неї.Іноді у першокласників зустрічаються великі труднощі в оволодінні письмом Не слід зловживати самим процесом писання, примушувати писати на чернетці й переписувати по кілька разів. Головне - не бачити трагедії і не звинувачувати дитину за «погане» письмо. Найбільше допоможе терплячість батьків, готовність разом пройти нелегкий шлях початку нового шкільного життя. «Давай зробимо зарядку для пальчиків, а потім спробуємо написати цю літеру. От побачиш, у нас все отримається».

Підкреслюю ,що зацікавленість батьків процесом пізнання нового стане хорошим орієнтиром для дитини. «У вас такі яскраві малюнки в підручниках, веселі зошити й цікаві завдання! Коли ми вчилися, такого не було, можеш мені показати, як треба виконувати це завдання?»

Запевняю батьків першокласників ,що таким чином вони багато відкриттів зроблять і для себе особисто, і ця спільна радість відкриття нового так об'єднає з власними дітками! В результаті й діти не будуть пасивними в школі, механічно повторюючи відповіді інших учнів, вибираючи завдання, аби попростіше, а виявлятимуть інтерес до запитань вчителя і бажання знайти відповідь.

 

Будьте самі шукачами, дослідниками.
Не буде вогника у вас – вам ніколи
не запалити його в інших».
Василь Сухомлинський

Чому діти не завжди із задоволенням ідуть у школу? Причин може бути багато, але одна з них «нудно», «нецікаво». Недарма новий шкільний стандарт намагалися побудувати так, щоб усе починалося від зацікавленості дитини. Щоб вона починала досліджувати те, що її зацікавило, щоб брала в руки книжку, яка її зацікавила, і від того розбудовувати культуру дослідження чи читання.

Учня необхідно зацікавити. Як цього досягти? У кожного вчителя є власні прийоми. Важливо навчити дитину самостійно здобувати знання і вміти ними оперувати. Тільки так може з’явитися справжній інтерес до навчання. І якщо ми допоможемо дітям розвинути потребу в знаннях, уміти набувати їх, то ці важливі якості залишаться з ними і після закінчення школи.

У класі сидять діти з різними здібностями і талантами які потрібно розкрити  розвинути і скоригувати . Головне  завдання вчителя навчити  дитину думати. Потрібно допомогти учням не просто засвоювати певну інформацію, але, і осмисливши її розвивати , використовувати,можливо  відкрити щось своє, нове.

Відомо,що урокам властиві непередбачувані ситуації, і саме тут в нагоді стає професійна майстерність вчителя. Що необхідно, щоб учень не відчував себе безпорадним від невміння виконати завдання, боязні отримати погану оцінку, щоб навчання не було нудним заняттям. У чому ж секрети професіоналізму педагога? У підготовці до уроку. Впровадження інтерактивних технологій, проведення нестандартних уроків, використання ігрових елементів  - все це допоможе зробити урок цікавим, пізнавальним, таким, що може розкрити творчий потенціал особистості, дати змогу постійно підтримувати високий тонус дитячої уваги, навчить приймати самостійні нестандартні  рішення.

Сьогодні перед нами стоїть важливе питання: як вчити дітей, як спрямувати корегуючий вплив . Кожен вчитель шукає відповідь на нього і приходить до висновку, що працювати потрібно так, щоб уроки були цікавими і, при цьому, знання міцними, а корегуючий вплив оптимальний. . Які ж методи і методичні прийоми переважають в моїй роботі? Це традиційні, випробувані часом і досвідом, а також новітні, інтерактивні методи. Впроваджую в практику своєї роботи нестандартні уроки:

  • Урок – ділова гра;

  • Урок – подорож;

  • Урок – рольова гра;

  • Урок – змагання;

  • Урок – дослідження.

Використання нетрадиційних уроків-ігор дає змогу учням на практиці застосовувати набуті знання, надають дитині можливість помріяти, проявити уяву, дають свободу самовияву і творчості. Проводжу інтегровані уроки. Цей підхід сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу різнобічно пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі дозволяє розвивати всі ключові компетентності. Не так – що компетентність іноземних мов розвивається тільки на іноземній мові, або математична – тільки на математиці. Зв’язок між предметами навчального плану потрібен для того, щоб один предмет допомагав школярам краще засвоїти інший. Використання інтегрованих уроків та міжпредметних зв’язків допомагає також домогтися від учнів творчої роботи, сприяє підвищенню інтересу до вивчення предметів. У центрі уваги – інтегроване тематично-проектне навчання. Саме поняття “інтеграція” – не нове. Ще до реформи вчителі-практики намагались поєднувати предмети.Інтеграція вимагає від вчителя більш глибинної підготовки до уроків. Приміщення для таких уроків має бути мобільним та технічно обладнаним. Постійно треба зосереджувати свою увагу на досягненні очікуваного результату, щоб не втратити основної ідеї – “здобути нові знання”і здійснити оптимальний коригуючий вплив.Натомість міжпредметна інтеграція в початковій школі вирішує ряд проблем. Наприклад – дублювання навчального матеріалу на різних предметах. Інтеграція дає змогу дитині сприймати предмети і явища цілісно, різнобічно, системно та емоційно.

Важливе значення в поглибленні та корекції знань учнів мають і дослідницькі роботи. Такі роботи проводжу з учнями як індивідуально, так і в групах. Така діяльність дозволяє об’єднати розвиток інтелектуальних здібностей школяра з дослідницькими вміннями і на цій основі формувати активну творчу особистість.

Щодня практикуємо ранкові зустрічі  саме з метою обміну досвідом та корекцією зв’язного мовлення, де кожен може висловитися (Приклад з практики :Першокласник Данило мав звужене коло інтересів і під час ранкових зустрічей   ділився з однокласниками враженнями від гри з трансформерами ,діти спочатку з задоволенням слухали, а потім висловились ,що інформація одноманітна і вже не цікава. Хлопчика це спонукало до пошуків інших  більш цікавих занять і він розкрив в собі здібності до придумування казок. Тепер хлопчик вже склав цілу серію казок про «Зубну фею» Так однокласники своїми  зауваженнями та порадами сприяли саморозвитку хлопчика . Він самостійно вирішив розширити коло інтересів і вже трансформери не займають весь вільний час Данила.)

Значно дієвим виявився спосіб коригувати та підвищувати рівень знань в п’ятихвилинках – так зване мікронавчання ,що здійснюється малими дозами (приказки,прислів’я , інша довідкова інформація) .

Вводимо помилку в ранг нормального елементу навчального процесу. У Стандарті чітко написано, що не треба боротися з помилкою, а визнати, що вона є нормальним складником дослідження. У такий спосіб, можна сподіватися, страх помилки поступово подолається. Кожна відповідь дитини – гідна бути вислуханою. Завжди прошу пояснити свою думку або алгоритм підрахунку. Таким чином дитина самостійно ще раз проходить свій “шлях” і шукає більш точну відповідь. Це тривалий шлях – щоб учні всього класу ставились спокійно до “помилок” і сприймали їх як досвід, частину свого життя. Оплесками підтримуємо дитину, яка проявляє ініціативу, – щоб подолати її страх зробити не так, як очікується.

Навчання побудоване на засадах “Нової української школи” це навчання де у центрі роботи стоїть дитина. Один із пріоритетів – навчання, яке приносить дітям задоволення. Дитина має почуватись у школі вільно.

Сучасні учні хочуть бути учасниками навчального процесу. Мотивація починається із запитання “а чому так?”.

Освітній простір також розширений. Діти багато часу проводять на шкільному подвір’ї.

Основне джерело інформації для учнів – це спілкування з усіма суб’єктами освітнього процесу. Діти багато спілкуються між собою, з вчителями та іншими працівниками школи. Часто використовуємо різні способи поділу на групи, щоб максимально залучити дітей до роботи та здійснити корегуючий вплив використовуючи потенціал кожного учня.

Представники покоління Z не тільки знають, що їм робити, вони також знають, що робити вам (аби краще з ними взаємодіяти). Ці діти дивним чином усвідомлюють своє призначення та цінності, здається, з колиски, чітко тримають свою лінію поведінки, вміють співпрацювати й організовувати дорослих навколо себе, аби досягти якоїсь мети. Їх не збити зі шляху і не ошукати, вони знають, вміють і хочуть набагато більше, ніж колись мріяли ми. Головна мотивація покоління Z – це інтерес, а наша основна задача як батьків і вчителів – спостерігати й спрямовувати. Скоріше, бути партнерами та наставниками. Вони відчувають будь-яку фальш і завжди знають, наскільки ви з ними щирі. Тому можна відразу забути про установки з минулого, що головне “тримати марку”. Будьте природними, з живим інтересом до них та того, що відбувається навколо.

І якщо ми готові бути просто людиною: показати, що нам притаманні всі емоції, що ми можемо чогось не знати та готові зізнатися в цьому – ми на шляху до успіху в комунікації з поколінням Z.Нам треба проявити фантазію та креатив, зробивши взаємодію скоріше грою чи квестом, аніж нудною процедурою з дисциплінарними нормами.

Батькам і педагогам потрібно просто надавати дітям можливості “спробувати” у відповідь на весь цей пізнавальний інтерес. Враховуючи, що ці діти мають жити, коли стануть дорослими, в умовах, що постійно змінюються, їм вкрай необхідно здобути свої рецепти розробки рішень та навички самонавчання. Згодом вони визначать самі, що для них цінне, важливе і цікаве. Основа взаємодії з дітьми – довіра і співпраця, пророщування інтересів, які відгукуються в них.

Категорія: З власного досвіду вчителів школи | Переглядів: 135 | Додав: ОлешківськаСЗОШ | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
avatar
«  Лютий 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728

Календарні свята та події. Спілкуємося українською
Яндекс.Погода
 
Группа «Олешківська спеціальна загальноосвітня школа»
Facebook Group · 246 учасників
Приєднатися до групи
 
 координати нашої школи



webpage hit counter
webpage hit counter